Until the beginning of the 90s, few of the artists living at that time were engaged in free creativity. Yes, of course, members of the Union of Artists received orders for paintings, but they were mostly thematic, that is, they served to promote the existing and decaying system. At that time, there was no chance to sell your works. But Perestroika came and we instantly became free! We became – people, we became – artists!
We entered the era of free economic relations and now, no one told us anything. Everyone could create what they personally wanted and felt and there was a demand for it!
Active movement in the art market in the 90s was also due to the fact that, having gained independence, Ukraine became attractive to numerous tourists, as well as those who left the country – emigrants. It was the latter, leaving their home, who tried to take with them a piece of the culture of their homeland. And I really loved to paint still lifes, and not only then, but still lifes attract me now. In those years, it was still lifes that made up the bulk of my income, which later helped me open a private gallery.
I especially loved to paint flowers – irises and lilies, and my apples were also in great demand.
There is one story connected with lilies. The time came for lilies to bloom and I went in search. At one of the flower markets, I found very large and half-closed lilies, their buds were as long as my palm. I saw such for the first time! I was incredibly delighted and was in such a hurry to stand at the easel that I twisted my leg on the run.
Instead of enjoying the process, I spent several days in bed until the pain in my leg went away. But I painted those lilies on several still lifes, which later left the vastness of our country and now decorate the walls, probably in Israel.
My still lifes also helped me support the gallery and solve various issues, such as bribes for the tax inspectorate. I remember once returning from a trip to Karolino Bugaz, I brought a huge bunch of wild flowers, poppies and others. A new large-format canvas was at hand in time and I managed to paint this bouquet in a few days, before the poppies withered. Usually they wither very quickly! The work was ready, and then the tax inspector Anzhelika, who supervised us, sent her employee to check and in order for the check to go smoothly, I had to give these flowers to the lady who came.
My studio was located on the ground floor and despite the fact that the windows were large, there was not much light in the studio, probably because of this I tried to put many bright shades of colors into my painting, like shades of happiness.
Моє народження як художника. 90-роки 20 століття
До початку 90 років мало хто з художників, які живуть у цей час, займався вільною творчістю. Так, звичайно, для членів спілки художників приходили замовлення на мальовничі твори, але в основному вони були тематичними, тобто служили для пропаганди існуючого та загниваючого ладу. На той час не було жодного шансу продати свої твори. Але прийшла Перебудова, і ми в одну мить стали вільними! Ми стали людьми, ми стали художниками!
Ми вступили в еру вільних економічних відносин і тепер нам уже ніхто і нічого не вказував. Кожен міг створювати те, що сам особисто хотів і відчував, і на це з’явився попит!
Активний рух на арт ринку в 90-ті роки був ще обумовлений тим, що здобувши незалежність Україна стала привабливою для численних туристів, а також тих, хто виїжджав із країни-емігрантів. Саме останні, залишаючи свій будинок, намагалися забрати з собою частинку культури своєї Батьківщини.
А я дуже любила писати натюрморти, і не лише тоді, а й зараз натюрморти приваблюють мене. У ті роки саме натюрморти становили для мене основну частину заробітку, який допоміг мені пізніше відкрити приватну галерею.
Особливо я любила писати квіти-іриси та лілії, а також величезним попитом користувалися мої яблука.
З ліліями пов’язана одна історія. Настав час цвітіння лілій, і я вирушила на пошуки. На одному з ринків квітів знайшла дуже великі та напівзакриті лілії, їхні бутони були завдовжки у мою долоню. Я вперше бачила такі! Я прийшла в неймовірне захоплення і так поспішала стати за мольберт, що на бігу підвернула ногу.
Замість того, щоб насолодитися процесом, я провела кілька днів у ліжку, доки не пройшла біль у нозі. Але ті лілії я написала на кількох натюрмортах, які пізніше покинули простори нашої країни і тепер прикрашають стіни, мабуть, в Ізраїлі.
Мої натюрморти також допомагали мені підтримувати галерею і вирішувати всілякі питання, такі як хабарі для податкової інспекції. Пам’ятаю, як то повернувшись з поїздки на Кароліно Бугаз, я привезла величезний оберемок польових квітів, маків та інших. Вчасно опинилося під рукою нове полотно великого формату і мені вдалося за кілька днів написати цей букет, доки маки не зав’яли. Зазвичай вони в’януть дуже швидко! Робота була готова, а тут податковий інспектор Анжеліка, що курує нас, надіслала свого співробітника на перевірку і для того, щоб перевірка пройшла без проблем, довелося подарувати ці квіти дамі, що прийшла.
Приміщення моєї майстерні розташовувалося на цокольному поверсі і незважаючи на те, що вікна були великими, світла в студії було не дуже багато, мабуть саме через це я намагалася вкладати у свій живопис багато яскравих відтінків квітів, як відтінків щастя.
Добавить комментарий