Charlotte’s & Ben’s kindergarten in Noordhoek.

размещено в: Articles, Life stories, Travel | 0

 

Kindergartens in Cape Town.

When you move to another country, you always have to compare the standards of life in the environment you came from and the new things you encounter in your new life. I have experience visiting kindergartens in Odessa, Ukraine. And I can not say that it is completely positive. Everything was difficult and everything had to be solved by myself. Starting with the placement of children and ending with the relationship with leaders and educators. But I won’t talk about it today. I’ll just show you a photo of the holiday on the occasion of the end of the school year in Charlotte kindergarten.
As I already said, the Cape Towns are a closed people from communication. But socialization still took place, and in this way. Parents were invited to the celebration, they came with bedding and settled down on the lawn in front of the stage! Children gave a performance, and parents communicated both with each other and among themselves. We did not have much joy from communication – the family was not complete. Papa was absent. But we tried to make a holiday for the children, and I watched other people’s traditions and people’s behavior. It’s a wonderful experience!

Дитячи садки Кейптауна.

Коли ти переселяєшся в іншу країну, тобі завжди доводиться порівнювати стандарти життя в тому середовищі, звідки ти прийшов і те нове, з чим ти стикаєшся в новому житті. У мене є досвід відвідування дитсадків в Одесі, Україні. І не можу сказати, що позитивний. Все було складно, і все доводилося вирішувати самій. Починаючи з моменту влаштування дітей та закінчуючи ставленням з керівниками та вихователями. Але сьогодні я про це говорити не стану. Я просто покажу Вам фото свята з приводу закінчення навчального року у садку Шарлотт.
Як я вже говорила, кейптаунці закритий від спілкування народ. Але соціалізація все ж таки відбувалася, і ось таким чином. На свято були запрошені батьки, вони прийшли з підстилками і розташувалися на галявині перед сценою! Діти давали виставу, а батьки спілкувалися, як з одним, так і між собою. У нас не було великої радості від спілкування-сім’я була не повною. Папа був відсутній. Але ми намагалися зробити для дітей свято, а я спостерігала за чужими традиціями та поведінкою людей. Це чудовий досвід!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *