Вітання. Я продовжую свої рутинні заняття, розміщую пости, займаюся дітьми та господарством, а всередині у мене порожнеча. Не можу підійти до мольберта.
У понеділок ми всі зазирнули у вічі смерті. Начебто ми втекли від війни, але біль та страждання прийшли за нами. Як кажуть – від долі не втекти.
Ми народжені для життя, але життя може обірватися так миттєво, що й озирнутися не встигнеш. У понеділок я ледве не втратила найближчу мені людину- мою Раду. Він вийшов у скляні двері і шибки пронизали його тіло. Такого моря потоку крові, що не зупиняється, я ніколи не бачила. Вважала, що ніколи не стала б медсестрою чи санітаркою. Півгодини, ми надавали Раду першу допомогу. Ми живемо в горах у селі і швидку довелося чекати понад 30 хвилин, і вони були нескінченними. Щастя, що наші сусіди допомогли викликати.
Сьогодні цей кошмар начебто позаду, але я не перестаю плакати. Раду вже вдома, після 5-годинної операції, весь у гіпсі і важко пересувається. Але він живий і це найголовніше. Бережіть себе і знайте, дорога кожній миті нашого життя і немає жодної впевненості в тому, що може статися наступної секунди. Бережіть себе!
Hello.
I continue my routine activities, posting, taking care of children and housework, and inside I have emptiness. I can’t get to the easel.
On Monday we all looked into the eyes of death. It seems that we fled from the war, but the pain and suffering came for us. As they say, you can’t escape fate.
We were born for life, but life can end so instantly that you don’t even have time to look back. On Monday, I almost lost the person closest to me – my Radu. He went out through the glass door and the glass pierced his body. I have never seen such a sea of unstoppable flow of blood. I thought that I would never have become a nurse or a nurse. Half an hour, we rendered Radu first aid. We live in the mountains in a village and the ambulance had to wait over 30 minutes and they were endless. Happiness that our neighbors helped to evoke.
Today this nightmare seems to be over, but I do not stop crying. Radu is already at home, after a 5-hour operation, he is covered in a cast and can hardly move. But he’s alive and that’s the most important thing. Take care of yourself and know that every moment of our life is precious and there is no certainty about what can happen in the next second. Take care of yourself!
Добавить комментарий