Музей Пола Делво.
Наступні дні пішли самі собою, вдалося навіть налагодити рутину, яку я обожнюю; Вранці ранній підйом і прогулянка містом, іноді, коли не було прохолодно, я малювала прекрасні канали Брюгге, потім йшла в зал, де зазвичай вже був Гійом. Він першим відкривав зал та готував його до прийому відвідувачів. Потім робота на виставці до обіду, легкий ланч та знову робота на виставці. Було багато відвідувачів і всі висловлювали нам велике співчуття.
А останній день виявився несподіваним сюрпризом, я напросилася поїхати з Катею та Едіком у музей Пола Делво, він розташовувався у невеликому селі за 40 км від Брюгге.
Сент-Ідесбалд – це невелике фламандське село, розташоване біля Коксейду. Свою назву вона отримала на честь святого Ідесбалда, який проживав наприкінці XI – XII століть і обіймав посаду настоятеля монастиря Тен Дюйнен. Серед визначних пам’яток цього села знаходиться Музей художника-сюрреаліста Поля Дельво.
Я раніше ніколи не бачила роботи цього художника і вони мене вразили. Саме зараз я представляю його виставку в Біновській галереї на ФБ і тому що вони мають обмеження на показ оголених людей, я викладу всі фото сюди, а біографію ви зможете почитати зайшовши на посилання галереї. Це, повірте мені дивовижний художник і я щиро дякую Каті Берліну за цей подарунок для душі!