Accidentally discovered mansion on Cloof Road, Fresnaye
As I already told you, Radu and I rented an apartment on Fresnaye the first time we arrived in Cape Town. And we lived there for quite a long time. I told you many times about our block, about the neighbours, the pool and the view from the window of our toilet. From this window, there was a beautiful view of Mount Lion’s Head!
And of course, we went all the way, the roads around and around our house. Basically, the Fresnaну area is built up with private villas, sometimes with low-rise complexes, such as ours. All these villas were hidden behind high fences or in thickets of tall trees.
And once one of these villas opened its gates for us – repairmen were doing something there and we were lucky – we looked inside.
In the photo, you will see a charming, old house completely overgrown with ivy. The same old people fussed nearby – a husband and wife. The house seemed to be a haven of fairies and I thought to ask them to go into the yard and draw there. I secretly managed to take a photo and this is probably his last memory of him. After some time, it was demolished and a five-story building was built in its place. This is how everything changes, the old gives way locally to the new, and life goes on.
Випадково виявлений особняк на Клеф Роуд, Фресна
Як я вам вже розповідала, ми з Раду спочатку як приїхали до Кейптауна знімали апартаменти на Фресні. І прожили там досить тривалий час. Я багато разів розповідала вам про наш блок, про сусідів, басейн і вид їхнього вікна нашого туалету. З цього вікна відкривався чудовий вид на гору Левова голова!
І звичайно ж ми виходили всі шляхи, дороги навколо і біля нашого будинку. В основному район Фресна забудований приватними віллами, іноді н мало висотними комплексами, такими як наш. Всі ці вілли ховалися за високими парканами або в чагарниках високих дерев.
А одного разу одна з цих вілл прочинила нам свої ворота- там щось робили ремонтники і нам пощастило- ми заглянули всередину.
На фото ви побачите чарівний, старенький будинок, що повністю заріс плющем. Поруч метушилися такі ж старенькі люди-чоловік із дружиною. Будинок мені здався притулком фей, і я думали попроситися до них у двір і помалювати там. Потай мені вдалося зробити фото і це напевно остання пам’ять про нього. Через деякий час його знесли і на його місці збудували п’ятиповерхівку. Ось так все змінюється, старе поступається місцево новому, а життя продовжується.
Добавить комментарий