Yes, of course, I was in Cape Town, and Radu remained in Odesa. Do you remember that we lost our tickets because we were late for our flight and this time I flew away myself. I understand that Radu was bored without me, but thank God other times have come and we could communicate via the Internet. Imagine the old days, when people sent each other letters that took years, and sometimes got lost – that was sadness! And now we talked and saw each other almost every day, and my time there was slowly coming to an end.
Кейптаун-Одеса! На зв’язку з Дідусем!
Так, звісно, я перебувала у Кейптауні, а Раду залишився в Одесі. Ви пам’ятаєте, що ми втратили наші квитки через те, що запізнилися на свій рейс і цього разу я відлетіла сама. Я розумію те, що Раду нудьгував без мене, але слава богу настали інші часи і ми могли спілкуватися інтернетом. Уявіть собі колишні часи, коли люди відправляли один одному листи, які йшли роками, і ще іноді губилися – ось це був смуток! А тепер ми розмовляли і бачилися практично щодня, та й час мого перебування потихеньку добігав кінця.
Добавить комментарий