This week winter has come to us, or you can say autumn. There were thunderstorms and I thought that after that the water in the sea would get colder and I would no longer be able to swim. But that’s not true.
Yes, it was cold, there was a strong storm at sea, a storm of such force that the waves threw huge boulders onto the shore, measuring much larger than a fist. The waves covered all the footpaths with a thick layer of black sand.
But a couple of days passed and Georgiy and I went to the beach on Wednesday and swam. For me, this is a huge bonus – one might say a reward for all the moral suffering caused by the situation in Ukraine.
At the Sifood Restaurant, things are quietly moving forward. The name is registered, the sign is installed, permitting documents will be ready soon. And Sylvia works tirelessly, inventing new dishes for takeaway sales and has already got her first clients.
And Radu and I are very lucky, because our Georgiy wants and spends a lot of time with us. And despite the fact that our apartment is small, we feel very cozy and pleasant with him. What a blessing it is when your grandchildren need you.
П’ятничні новини з Лімассолу.
Цього тижня до нас прийшла зима, чи можна сказати осінь. Пройшли грозові дощі, і я думала, що після цього вода в морі похолодає, і я не зможу більше плавати. Але це не так. Так було холодно, був сильний шторм на морі, шторм такої сили, що хвилі викидали на берег величезні валуни, набагато більше за кулак. Усі пішохідні доріжки хвилі засипали товстим шаром чорного піску.
Але минуло пару днів і ми з Георгієм у середу сходили на пляж та поплавали. Для мене це величезний бонус-можна сказати нагорода, за всі моральні страждання, що завдаються ситуацією в Україні.
У Сіфуд ресторані, справи повільно рухаються вперед. Назва зареєстрована, вивіска встановлена, дозвільні документи незабаром будуть готові. А Сільвія, не покладаючи рук трудиться, винаходить нові страви для продажу на винос, і в неї вже трапилися перші клієнти.
А нам із Раду дуже щастить, бо наш Георгій хоче та проводить з нами багато часу. І незважаючи на те, що наша квартирка невелика, нам з ним дуже затишно і приємно. Яке ж це щастя, коли ти потрібний своїм онукам.
Добавить комментарий