The most important news for us was Sylvia and Marcel’s trip to Odessa. Sylvia did the math and it turned out that at that moment they had not been in the city for exactly 555 days, and they crossed the border with Ukraine at exactly 5:55 am. Beautiful numbers.
Upon arrival, the girls talked about the incredibly familiar smell that burst into their souls immediately after they got off the bus. The smell is the kind that is sung about in Utesov’s song – “I sighed and couldn’t get enough of it.
And we, from Limassol, only collected their impressions bit by bit. The girls walked from the station and I asked Sylvia to turn on the camera and show me their way – I was very pleased with the flags, our Ukrainian ensigns at every exit from the yard on Malaya Arnautskaya! Ukraine over the USE!
But Odessa lives and smells, everyone works, the people are beautiful, and during the day you can’t even believe that there is a war in Ukraine. Radu and I really want to return, but Sylvia strictly told us that we can only do so when planes fly to Ukraine. We are waiting and hoping to return soon!
Yesterday our girls returned! Glory to our Ukrainians – they are heroines! They brought gifts. For me – oil paints from our Ukrainian company Rosa, lard, tomatoes and cucumbers from Privoz – believe me, the taste is unsurpassed! On this occasion, Radu and I drank a glass of real vodka for the first time in 550 days! Glory to Ukraine! And may the long-awaited Victory finally come!!!!
Найважливішою новиною для нас стала поїздка Сільвії та Марсель до Одеси. Сільвія порахувала і виявилося, що на той момент їх не було в місті рівно 555 днів, а кордон з Україною вони перетнули рівно о 5:55 ранку. Красиві цифри.
Після прибуття дівчата розповідали про неймовірно знайомий запах, який увірвався в їхні душі одразу після виходу з автобуса. Запах такий, про який співається в пісні Утьосова – «Я зітхав і не міг натішитися.”
А ми, з Лімасола, лише по крупицях збирали їхні враження. Дівчата йшли з вокзалу і я попросила Сільвію включити камеру і показати мені їхню дорогу – мене дуже порадували прапори, наші українські прапори на кожному виході з двору на Малій Арнаутській! Україна над УСЭ!
Але Одеса живе і пахне, всі працюють, люди гарні, а вдень навіть не віриться, що в Україні війна. Ми з Раду дуже хочемо повернутися, але Сільвія нам строго сказала, що ми можемо це зробити тільки тоді, коли літаки прилетять до України.
Чекаємо і сподіваємось на швидке повернення!
А вчора наші дівчата повернулися! Слава нашим українкам – вони героїні! Принесли подарунки. Для мене – олійні фарби від нашої української компанії Роза, сало, помідори та огірки від Привозу – і повірте, смак неперевершений!
З цієї нагоди ми з Раду вперше за 550 днів випили чарку справжньої горілки! Слава Україні! І нехай нарешті прийде довгоочікувана Перемога!!!!
Добавить комментарий