Noordhoek news. Friday
https://www.facebook.com/groups/461052681344642/posts/1324636704986231/
Life goes on, I work in the morning, then I cook dinner, but the children do not always have lunch. Then I still work, and in the evening I have dinner. This week we did not go to the city and we did not have any activities, except for one emergency.
I’m telling.
I don’t like shopping and I’ve been very lucky in my life to have a caring husband. He took on all these chores and I basically do not have a wallet, he pays all the expenses. But then the unexpected happened.
We went to pick up Charlotte from school and after that we suggested to go to the mall for purchases. Our daughter usually does this, but she was busy. I suggested to Charlotte that she choose everything she needs for breakfasts and filling lunch boxes. She loves it. We did everything and were about to go home, but Rada called and asked us to go to another mall and buy school shoes for the girl. Radu at this time went to a shop for beer.
Yes, I have not yet told you that instead of a bag, I always carry a tiny cosmetic bag with me, in which I usually put my phone. In addition, for convenience, I wore my jewelry there. I didn’t want to leave them at home, since people work there and it seemed reasonable to me to carry everything with me. This time I did not want to take this bag with me, but simply put the cards in my pocket, but Radu insisted on taking it. In total, the bag contained two of our phones, payment cards and my jewelry. And I took a minute to decide to run to the toilet. And the day before, I bought myself a denim overalls and I put my handbag in the toilet because of some difficulty. She put it down and of course left it. I came back in a hurry two minutes later and couldn’t find it. I was shocked. At that moment, there were women in the toilet, five people in uniform. We called Rada, she said to call security or the police. Soon she drove up. We found these women on cameras and figured out their belonging to the municipal company, opened a criminal case with the police and returned home. It was difficult for me to come to my senses. The shock was not from the fact that I lost something, but from the fact that it happened to me.
No more than half an hour passed, I was lying, Rada came into the room, along with my handbag. It had everything – phones, cards – no longer valid – she blocked them. But it didn’t have my jewelry. When you lose countries, home, life, this loss does not mean anything. Perhaps these women need my jewelry more.
And this week the weather was beautiful and I again swam in the Perfectly clean and transparent ocean
Noordhoek News. П’ятниця
Життя йде, вранці я працюю, потім готую обід, але діти не завжди обідають. Потім ще працюю, а ввечері готую вечерю. Цього тижня ми не виїжджали до міста і ми не мали жодних активностей, крім одного надзвичайного випадку.
Розповідаю:
Я не люблю ходити в магазини і мені в житті дуже пощастило, що маю дбайливого чоловіка. Він узяв на себе весь цей клопіт і я в принципі не маю гаманця, всі витрати оплачує він. Але тут сталося непередбачене.
Ми поїхали забрати Шарлот зі школи і після цього запропонували їй заїхати в мол за закупками. Зазвичай це робить наша дочка, але вона була зайнята. Я запропонувала Шарлот самій вибирати все, що їй потрібно на сніданки і заповнення ланчбоксів. Їй це до вподоби. Ми все зробили і збиралися вже їхати додому, але зателефонувала Рада та попросила нас поїхати в інший мовляв та купити шкільне взуття для дівчинки. Раду в цей час відлучився до крамнички за пивом.
Так, я ще не розповіла Вам про те, що замість сумки я завжди ношу із собою малу косметичку, в яку зазвичай кладу свій телефон. До того ж, для зручності я там носила свої прикраси. Мені не хотілося їх залишати вдома, бо там працюють люди і мені здавалося розумним носити все із собою. На цей раз я не хотіла брати з собою цю сумочку, а просто поклала картки в кишеню, але Раду наполягав на тому, щоб її взяти. Разом у сумці було два наші телефони, платіжні картки та мої прикраси. І я скориставшись хвилиною вирішила збігати до туалету. А напередодні я собі купила джинсовий комбінезон та Іза деякої складності в туалеті я поклала сумочку. Поклала і звісно ж її залишила.
Повернувшись поспіхом через дві хвилини я її вже не знайшла. Я була в шоці. У цей момент у туалеті були жінки, чоловік п’ять в уніформі. Ми зателефонували Раді, вона сказала викликати охорону чи поліцію. Невдовзі вона під’їхала. Ми знайшли цих жінок на камерах і вирахували їхню приналежність до муніципальної компанії, завели кримінальну справу в поліції та повернулися додому. Мені було складно отямитися. Шок був не від того, що я щось втратила, а від того, що це сталося зі мною.
Минуло не більше пів години, я лежала, до кімнати зайшла Рада, разом із моєю сумочкою. У ній було все-телефони, карти-вже не дійсні-вона їх заблокувала. Але в ній не було моїх прикрас. Коли ти втрачаєш країн, будинок, побут, ця втрата нічого не означає. Можливо, цим жінкам мої прикраси більш потрібні.
А ще цього тижня стояла чудова погода, і я знову купалася у Бездоганно чистому та прозорому океані.
Добавить комментарий