We have been living in Limassol for the second year now; we left on February 24, the first day the war began. For Radu and I, there are no problems with moving – we are used to it. We lived in South Africa for many years in a row, but leaving not of our own free will is scary. Every day I watch the news, and in the event of an air raid, I worry along with the heroes who did not leave our beautiful country. I pray that the city is not destroyed and I can’t imagine how terrible our Ukraine looks now. Some people believe in God, others in the devil, but I pray to the universe that peace will come and we can return. And with you I share photographs I took in the summer of 2019, three years before the war!
Одеса літня. 2019
Вже другий рік ми живемо в Лімассолі-виїхали 24 лютого, першого ж дня початку війни. Для нас із Радою не виникає проблем із переїздом- ми звикли. Багато років поспіль прожили у Південній Африці, але виїхати не з власної волі, це страшно. Щодня я дивлюся новини, у разі повітряних тривог переживаю разом з героями, які не залишили нашу прекрасну країну. Молюся про те, щоб місто не зруйнували і не можу собі уявити, як моторошно тепер виглядає наша Україна. Хтось вірить у бога, хтось у диявола, а благаю всесвіт про те, щоб настав світ і ми змогли б повернутися. А з вами я ділюся фотографіями зробленими мною влітку 2019 року, за три роки до війни!
Добавить комментарий