Our friend is Camellia. February, 2020.

Having visited Australia, I fell in love with one of the plants – the camellia. Previously, I had only heard about it in the title of the novel “The Lady of the Camellias” by Alexandre Dumas, but I had never seen it anywhere before. I didn’t even think about the fact that camellias come in different colors. When I heard the word camellia, a frame of some light flower appeared in my head, I don’t know why.
Once Radu and I were in the wonderful store Vash Sad on French Boulevard. We love it very much and very often come there during our long walks, and this year we saw and bought this beautiful plant for ourselves. Camellia became our friend, one might say, a pet.
We looked after her tenderly, looked forward to new flowers and our troubled days during the pandemic became much more pleasant thanks to our beautiful friend.
On February 24, 2022, we left our home in a hurry, we had to help our Sylvia take the children out. Our Camellia was left alone and of course she died. It still hurts me, but I hope for our return and that we will make the same wonderful friend.

Наш друг-Камелія. Лютий, 2020

Побувавши в Австралії, я по вуха закохалася в одну з численних рослин – це камелія. Раніше я про нього чула лише в назві роману «Дама з Камеліями» Олександра Дюма, але ніколи і ніде не зустрічала. А про те, що камелії бувають різних кольорів, я навіть не думала. У моїй голові при слові камелія виникав образ якоїсь світлої квітки, не знаю чому.
Як ми з Раду були в чудовому магазині Ваш Сад на Французькому бульварі. Ми його дуже любимо і дуже часто приходимо туди під час наших тривалих прогулянок, а цього року побачили та купили собі цю чудову рослину. Камелія стала нашим другом, можна сказати – вихованцем.
Ми ніжно її доглядали, з нетерпінням чекали нових квітів і наші невиразні дні під час пандемії стали набагато приємнішими завдяки нашій прекрасній подрузі.
24 лютого 2022 року ми поспіхом залишили свій будинок, ми повинні були допомогти нашій Сільвії вивезти дітей. Наша Камелія залишилася одна і, звичайно ж, вона загинула. Це досі ранить мене, але я сподіваюся на наше повернення і на те, що ми собі ще заведемо такого ж чудового друга.